Утворенню Спілки передували різні «громади», об’єднання, угруповання, товариства, вони започаткували своє виникнення ще в першій половині XIX ст. Пожвавлення художнього життя в Україні протягом XIX —початку XX ст., формування регіональних мистецьких шкіл — київської, харківської, одеської (а також львівської та закарпатської), відкриття 1917 р. Української академії мистецтв (згодом Київського художнього інституту, тепер НАОМА) як вищого українського навчального художнього закладу — це передумови консолідації мистців у єдиній творчій організації.
Первісно — Спілка радянських художників України (СРХУ), потім — Спілка художників України (СХУ).
1933 року — у Харкові створили оргкомітет, який підготував створення СРХУ (1938). 27 жовтня 1938 р. — на І з’їзді художників УРСР створено Спілку радянських художників України. Входила до складу Спілки художників СРСР.
7 вересня 1939 року РНК УРСР затвердив Статут Спілки радянських художників України. Статут визначав статус спілки, як добровільної організації, що об’єднує на території УРСР працівників образотворчого мистецтва (живописців, графіків, скульпторів, художників театру, народних художніх майстрів), а також осіб, що ведуть науково-дослідну і критичну роботу в цій галузі, її мету.
Статус національної присвоєно 1998 р.
Голови спілки:
1938—1941 — Іван Васильович Бойченко
1941—1944 — Олександр Софонович Пащенко
1944—1949 — Василь Ілліч Касіян
1949—1951 — Олексій Олексійович Шовкуненко
1951—1955 — Михайло Іванович Хмелько
1955—1962 — Михайло Гордійович Дерегус
1962—1968 — Василь Ілліч Касіян
1968—1982 — Василь Захарович Бородай
1982—1982 — Олександр Павлович Скобліков
1983—1989 — Олександр Михайлович Лопухов
1990—2021 — Володимир Андрійович Чепелик
від 2021р. — Чернявський Костянтин Володимирович